30 000 000 000 $

Сумарні витрати від ймовірної заборони використання хризотилу та хризотилцементних виробів в Україні на підставі дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України (в роботі «Соціально-економічні наслідки заборони азбесту в Україні», 2016) – 854,9 млрд грн (30 млрд $). Це за найгіршого сценарію, що передбачає повну заміну та утилізацію наявних покрівель в країні.

… але це не все:

• Найбільш вразливі верстви населення – близько 19 млн осіб – позбудуться найдоступнішого для них покрівельного матеріалу. У людей відберуть можливість купувати найдоступніший матеріал, тим самим вони будуть змушені переплачувати мінімум на 30% більше за покрівлю.
• Постраждають сільгоспвиробники, для яких вартість встановлення покрівлі буде коштувати значно дорожче. Зростуть видатки на утилізацію та поховання шиферу як “небезпечних відходів”. Додаткові витрати можуть змусити сільгоспвиробників збільшити вартість своєї продукції (молоко, хліб, м’ясо, яйця та ін.), що в свою чергу відіб’ється на кінцевих споживачах.
• Постане питання заміни та утилізації шиферу. Хоча заборона безпосередньо не встановлює зобов’язання заміни шиферної покрівлі, але якщо держава оголошує шифер “небезпечним” матеріалом, то у неї не залишиться ні морального, ні юридичного права відмовити людям у вимозі заміни “небезпечної і жахливо канцерогенної” покрівлі, наприклад, в громадських будівлях, таких як школи, дитячі садки, лікарні. Коли прості люди, переконані в “особливій небезпеці” матеріалу, будуть вимагати від уряду або муніципальної влади заміни небезпечної для здоров’я їх дітей покрівлі та підуть з позовами до суду, то неважко передбачити, що позиції чиновників будуть дуже слабкими і невиразними. Адже держава сама визнала нібито “особливу небезпеку” шиферу.
• Маючи 60% покрівельного фонду в країні у вигляді шиферу влада просто закладає справжню бомбу для себе у вигляді майбутніх витрат бюджету. Адже мало того, що вони будуть змушені прибирати шифер і замінювати його на значно дорожчу покрівлю, а й утилізувати шифер як небезпечні відходи. Зараз бій шиферу має 4-й клас небезпеки (малонебезпечний) і не вимагає поховання на спецполігонах – це звичайне будівельне сміття. Якщо ж шифер визнають небезпечним матеріалом, зміниться і клас небезпеки з 4-го на 1-й з усіма витікаючими з цього наслідками – утилізувати шифер стане значно дорожче. Більше того, значно зросте кількість спеціалізованих полігонів для утилізації, землю під які, можливо, будуть змушені надати територіальні громади.
• Втрата робочих місць і зникнення азбестоцементної галузі. Очевидно, що не всі компанії-виробники зможуть пережити заборону на виробництво шиферу і будуть змушені закрити виробництво та звільнити робітників.